27 січня виповнюється 185 років від дня народження 

Льюїса Керролла.   

Керрол Льюїс (1832-1898), англійський письменник, математик, логік, філософ

Дитя із соняшним чолом
І дива спраглим зором!
Хай все змінилося кругом
І розділя нас море,
Ця повість — дар мій, знаю, вмить
Тебе, мій друже, звеселить.

       Спеціаліст в   галузі математичної  логіки та аналізу, Чарльз Латвідж Доджсон ввійшов в історію англійської дитячої літератури під псевдонімом Льюїс Керрол.
Чарльз ріс старшою дитиною в сім'ї, у нього було три брати і сім сестер.
     Коли Чарльз закінчив школу, батько отримав листа, в якому директор школи писав, що знання його сина вражаючі для його років.
    В Оксфорді, в коледж Крайст Черч (що означає Дім Христа) Чарльз Латвідж Доджсон вступив у віці дев'ятнадцяти років, а залишив його шістдесятирічним. В коледжі він провів сорок сім років. Майже сорок з них викладав математику.
     Як всі дорослі, що залишились в душі дітьми, він був занудою. А ще його вважали диваком. При своєму духовному званні диякона, без якого Чарльз Латвідж Доджсон не зміг би взагалі викладати в цьому коледжі, він захоплювався театром, був чудовим фотографом та дуже любив писати.
Доджсон списував цілі купи паперу. Це були щоденники, які Чарльз вів дуже пунктуально протягом усього життя.
       У 1855 році місце декана Крайст Черч Коледжу зайняв Генрі Лідделл. Він привіз з собою чотирьох дітей.
З дівчатками Лідделл Чарльз Доджсон дуже потоваришував. І хоч все життя страждав від невпевненості і нерішучості, а лекції читав рівним механічним голосом, він у присутності дітей ставав зовсім іншим.
     1 липня 1862 року під час прогулянки човном по невеличкій річці, що неподалік від Оксфорда, Доджсон почав розповідати дівчаткам казку про пригоди Аліси, названої так за ім'ям однієї з них — десятирічної Аліси Лідделл, що була його улюбленицею.
Казка дівчаткам сподобалась, під час наступних прогулянок і зустрічей вони неодноразово вимагали продовження. З щоденника письменника відомо, що він розповідав свою «нескінченну казку», а іноді малював своїх героїв у дивних ситуаціях, що випали на їхню долю.
       Згодом Аліса попросила Доджсона записати для неї казку: «Нехай у ній буде якнайбільше різних нісенітниць» — просила дівчинка. Що він і зробив, просидівши над рукописом всю ніч. І так як одну з дівчаток звали Аліса, Доджсон вибрав для написаної ним історії назву «Аліса в Країні Див». Коли через декілька років один з його приятелів наполіг на її публікації, він був ображений такою пропозицією. Як, він, професор математики Оксфордського університету, може оголосити всьому світу, що написав казку-нісенітницю для дітей? Тому казка і була опублікована під псевдонімом. Автор все життя соромився, що написав одну із найзнаменитіших книг у світі.
     Виконавши прохання маленької Аліси Лідделл, і написавши казку, Чарльз Латвідж Доджсон став Льюїсом Керролом. Керрол — це інший Доджсон — зовсім не той, що читав лекції з математики. Керрол — це якщо хочете, тільки дзеркальне відображення реального Доджсона, його друге «Я», його посмішка, що відкрила колись маленькій дівчинці Алісі загадкову, незрозумілу, дивовижну і зовсім ні на що не схожу Країну Див. Це було царство смішної, безглуздої, яскравої нісенітниці, в якому Керрол безтурботно грав словами, поняттями і навіть цілими літературними творами, створюючи неповторні, блискучі пародії.
      Так що не Чарльз Латвідж, а саме Льюїс Керрол відкрив «новий жанр» казок, що набагато фантастичніші, ніж казки Андерсена. Казок, дійсно, дуже-дуже англійських. До того англійських, що їх переклад на інші мови довгі роки був і на сьогоднішній день залишається дуже важкою, і майже, непосильною справою. І хоч Аліса давно мандрує по всьому світу, кругом вона залишається іноземкою: цікавою, яскравою, привабливою, але все ж іноземкою.
   І тільки на батьківщині — в старій добрій Англії — Алісу люблять набагато більше інших книг, давно розібравши її на численні прислів'я, приказки і з вдячністю повторюють ім'я її творця — Льюїса Керрола. Уже багато років, і не тільки в Англії, де «Аліса» є дитячою книгою номер один, але і у всьому світі, прекрасно знають ім'я її автора — Льюїса Керрола. Того самого Керрола, що був тільки посмішкою оксфордського викладача математики. Посмішкою, що півтора віку витає сама по собі, звеселяючи дітей і збурюючи розум поважних вчених.
        Популярність «Аліси в країні див» росла рік за роком і на сьогодні вона залишається одною з найулюбленіших дитячих книг в усьому світі.