Історична довідка.

У січні 1918 року була створена Українська Народна Республіка (УНР), а на територіях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, була утворена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). У грудні 1918 року лідери двох держав у Фастові підписали передоб’єднувальний договір. 22 січня 1919 року цей договір, що увійшов в історію як Акт злуки – акт об’єднання українських земель, був оприлюднений у Києві.

Це державне свято символізує єдність українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти незалежність, Акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

Єдиною Україна пробула недовго, вже через кілька місяців після проголошення Возз’єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття – Чехословаччина.

Офіційно в Україні День соборності відзначається з 1999 року. Свято встановлено, «враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) Української держави...» згідно з Указом Президента України.

Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано, а натомість встановлено «День Соборності та Свободи України».

13 листопада 2014 року Указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено.

14 січня - свято Василя, або Новий Рік за старим стилем

14 січня українці святкують кілька свят. Перше - свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя.

Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.

а церковними календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно з церковними джерелами, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині й дали ім'я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, - Ісус. І нарешті, 14 січня - також перший день Нового року за старим стилем. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадував переддень Різдва та в народі називався Щедрим Вечором, що пов'язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов'язково прикрашали скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування - давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім'ї та розквіту господарства. На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси і його радісне, оптимістичне звучання. До кінця XIX ст. обряд щедрування, увібравши в себе національний колорит та менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості й таким зберігся і до сьогодні. Далі читайте, як перший день Нового року приходив у оселі українців. Перший посівальник на Новий рік звичайно буває і першим «полазником» - приносить до хати щастя.
 За народнім віруванням дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться. Зерно після посівальника збирають і віддають курям - «щоб добре неслися», а горох зберігають аж до весни. Весною, коли повилуплюються гусенята, їх «загодовують» цим горохом - «щоб великі росли». Колись були такі добрі господині, що сміття з хати не виносили від Святого вечора аж до Нового року — «щоб не винести з ним і своєї долі».
 Ранком на Новий рік те сміття все ж таки виносили і сипали на одну купу в саду; там його підпалювали, воно горіло, і вогонь той мав чудодійну силу - ним обкурювали садові дерева, «щоб ліпше родили». Гуцули стрибають через такий вогонь, примовляючи на врожай. Цього дня не можна лаятися і злословити, думати про погане, оскільки як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш.
 Не можна позичати гроші, щоб не бути в боргах весь рік. Якщо людина народилася у день Василя, то, згідно з повір’ями, він буде дуже багатим. Вважається, що якщо 14 січня надіти обновку, то протягом всього року буде супроводжувати удача. Бажання, яке було загадане в ніч з 13 на 14 січня, обов’язково збудеться.
  Народні прикмети Зростаючий місяць в ніч на 14 січня – до сильного повені навесні
Якщо вранці йде сніг, то зима теж буде сніжною, а весна настане пізно
  Сильний сніг на Василя – бути хорошому літу.
Відлига пророкує прохолодні літні дні Яскраві зірки на небі 14 січня передвіщають швидкі морози
  Снігопад на Василя день – прикмета до того, що чекають багаті врожаї влітку і восени

Привітання з Новим роком

Ось і наближається довгоочікуване новорічне свято,коли ми зберемось в колі друзів та близьких людей,щоби згадати прожитий рік,та поділитись планами й мріями на новий,ну і звичайно в теплому дружньому колі,під дзвін келихів,та феєрію феєрверків зустріти новий рік.Ну і звичайно за традицією найщиріщі привітання з новим роком кози друзям та рідним. Наші найкращі   привітання з Новим 2015 роком вівці!

Бажаю в прийдешньому році намокнути під доларовим дощем, і нехай падолист удач падає в твої руки весь наступний 2015 рік. Нехай же в будь-який сезон року, як ніби новорічний снігопад, буде сипатися на твій дім щастя. Бажаю отримати насолоду від кожної хвилини наступаючого року.

Кожен з нас чекає від 2015 Нового року тільки кращого, адже він обов'язково повинен бути вдалішим і радіснішим від попереднього. Бажаю, щоб так і сталося, а всі дванадцять місяців приносили б яскраві враження, приємні зустрічі, щирі посмішки. Благополуччя вам і взаєморозуміння!