четвер, 2 квітня 2015 р.

Сьогодні, 2 квітня, Міжнародний день дитячої книги


Сьогодні, 2 квітня, Міжнародни

                           
                             Ти, кохана книжко,учиш нас,навчаєш,
Про усякі дивні речі нам оповідаєш!
...Тож гукнімо, діти: «Нашій книжці – слава!
В ній наука і розвага, втіха і забава!»

Ю. Шкрумеляк
45 років поспіль — починаючи з 1967 р., за рішенням Міжнародної ради дитячої книги, в день народження видатного датського письменника-казкаря Ганса Крістіана Андерсена — 2 квітня світ відзначає Міжнародний день дитячої книги. Зазвичай до цього дня в Україні, а також у багатьох інших країнах, приурочене проведенняТижня дитячого читання. Святкування Міжнародного дня дитячої книги є наглядним показником того, що книга, яка створена саме для дитини, має великий вплив на формування її характеру та становлення як людини. Дитячі книги вбирають у себе дивовижний, невичерпний, чарівний світ, який дитина відкриває для себе саме завдяки книжці. Просто треба взяти в руки Книгу і ...опинитись в цьому світі...
Свято дитячої книги збирає в бібліотеках справжніх шанувальників літератури. Презентації окремих книжок та книжкових серій, зустрічі з авторами, майстер-класи по художньому ілюструванню дитячих видань, літературно-пізнавальні мандрівки, голосні читання — усі цізаходи спрямовані на популяризацію книги, прищеплення до неї любові і шани, зацікавленості і небайдужого ставлення.

субота, 7 березня 2015 р.







Поздоровлення, привітання
зі святом 8 березня

 
Посміхніться! Тане сніг,
Щастя падає до ніг,
Нині Ваш весняний день
Квітів, сонця і пісень!
Хай теплом зігріє він
Дружби радісні хвилини,
Принесе як дар любов,
Посміхайтесь знов і знов!





                          

пʼятниця, 20 лютого 2015 р.

В Україні сьогодні День Героїв Небесної Сотні
 
20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. Акції пам’яті про жертв Майдану заплановані у багатьох містах країни. На майдані Незалежності в Києві також відбудеться низка заходів.
Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» президент Петро Порошенко підписав 11 лютого.
Документ передбачає щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею». За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. У рамках справи про вбивства учасників Євромайдану та насильницьких дій проти них до суду передано 8 обвинувальних висновків.

четвер, 22 січня 2015 р.





Історична довідка.
У січні 1918 року була створена Українська Народна Республіка (УНР), а на територіях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, була утворена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). У грудні 1918 року лідери двох держав у Фастові підписали передоб’єднувальний договір. 22 січня 1919 року цей договір, що увійшов в історію як Акт злуки – акт об’єднання українських земель, був оприлюднений у Києві.
Це державне свято символізує єдність українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти незалежність, Акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.
Єдиною Україна пробула недовго, вже через кілька місяців після проголошення Возз’єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття – Чехословаччина.
Офіційно в Україні День соборності відзначається з 1999 року. Свято встановлено, «враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) Української держави...» згідно з Указом Президента України.
Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано, а натомість встановлено «День Соборності та Свободи України».
13 листопада 2014 року Указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено.

середа, 14 січня 2015 р.

14 січня - свято Василя, або Новий Рік за старим стилем

14 січня - свято Василя, або  Новий Рік за старим стилем 14 січня українці святкують кілька свят. Перше - свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя.

Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.

а церковними календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно з церковними джерелами, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині й дали ім'я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, - Ісус. І нарешті, 14 січня - також перший день Нового року за старим стилем. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадував переддень Різдва та в народі називався Щедрим Вечором, що пов'язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов'язково прикрашали скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування - давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім'ї та розквіту господарства. На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси і його радісне, оптимістичне звучання. До кінця XIX ст. обряд щедрування, увібравши в себе національний колорит та менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості й таким зберігся і до сьогодні. Далі читайте, як перший день Нового року приходив у оселі українців. Перший посівальник на Новий рік звичайно буває і першим «полазником» - приносить до хати щастя.
 За народнім віруванням дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться. Зерно після посівальника збирають і віддають курям - «щоб добре неслися», а горох зберігають аж до весни. Весною, коли повилуплюються гусенята, їх «загодовують» цим горохом - «щоб великі росли». Колись були такі добрі господині, що сміття з хати не виносили від Святого вечора аж до Нового року — «щоб не винести з ним і своєї долі».
 Ранком на Новий рік те сміття все ж таки виносили і сипали на одну купу в саду; там його підпалювали, воно горіло, і вогонь той мав чудодійну силу - ним обкурювали садові дерева, «щоб ліпше родили». Гуцули стрибають через такий вогонь, примовляючи на врожай. Цього дня не можна лаятися і злословити, думати про погане, оскільки як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш.
 Не можна позичати гроші, щоб не бути в боргах весь рік. Якщо людина народилася у день Василя, то, згідно з повір’ями, він буде дуже багатим. Вважається, що якщо 14 січня надіти обновку, то протягом всього року буде супроводжувати удача. Бажання, яке було загадане в ніч з 13 на 14 січня, обов’язково збудеться.
  Народні прикмети Зростаючий місяць в ніч на 14 січня – до сильного повені навесні
Якщо вранці йде сніг, то зима теж буде сніжною, а весна настане пізно
  Сильний сніг на Василя – бути хорошому літу.
Відлига пророкує прохолодні літні дні Яскраві зірки на небі 14 січня передвіщають швидкі морози
  Снігопад на Василя день – прикмета до того, що чекають багаті врожаї влітку і восени

четвер, 1 січня 2015 р.

Привітання з Новим роком

Ось і наближається довгоочікуване новорічне свято,коли ми зберемось в колі друзів та близьких людей,щоби згадати прожитий рік,та поділитись планами й мріями на новий,ну і звичайно в теплому дружньому колі,під дзвін келихів,та феєрію феєрверків зустріти новий рік.Ну і звичайно за традицією найщиріщі привітання з новим роком кози друзям та рідним. Наші найкращі   привітання з Новим 2015 роком вівці!

Бажаю в прийдешньому році намокнути під доларовим дощем, і нехай падолист удач падає в твої руки весь наступний 2015 рік. Нехай же в будь-який сезон року, як ніби новорічний снігопад, буде сипатися на твій дім щастя. Бажаю отримати насолоду від кожної хвилини наступаючого року.
Кожен з нас чекає від 2015 Нового року тільки кращого, адже він обов'язково повинен бути вдалішим і радіснішим від попереднього. Бажаю, щоб так і сталося, а всі дванадцять місяців приносили б яскраві враження, приємні зустрічі, щирі посмішки. Благополуччя вам і взаєморозуміння!


 

пʼятниця, 21 листопада 2014 р.

Сьогодні в Україні відзначають річницю Євромайдану


Сьогодні в Україні відзначають річницю Євромайдану
Сьогодні в Україні відзначають річницю Євромайдану
Сьогодні в Україні відзначають річницю Євромайдану
Сьогодні в Україні відзначають річницю Євромайдану
В Україні сьогодні, 21 жовтня, відзначають День гідності та свободи - рік з початку подій на Майдані Незалежності, коли увечері 21 листопада 2013 р. там зібралися декілька сотень активістів з протестом проти рішення КабмінуМиколи Азарова відкласти підписання угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Незабаром ця акція протесту переросла у всеукраїнську масову і отримала назву "Євромайдан", пишеРБК-Україна.
Сьогодні, згідно з повідомленням прес-служби Української православної церкви Київського патріархату, близько 9:00 глава УПЦ КПФіларет проведе літургію у Михайлівському соборі у Києві з вказаного приводу.
На 10:00 заплановано захід за участю президента України Петра Порошенко: він вшанує пам'ять героїв Небесної сотні на вулиці Інститутській у Києві.
На 14:00 на Михайлівській площі в Києві запланована акція під назвою "Марш гідності", організована самообороною Майдану. Очікується, що по вулицях і площах у Києві, де були сутички активістів з міліцією під час Євромайдану, пройде хід.
На 18:00 на Майдані заплановано так зване "Народне віче".
Це свято було започатковане указом президента України Петра Порошенка 13 листопада 2014 року. Як зазначив глава держави, "Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Мені, як президенту України, залишається лише документально засвідчити це і підписати указ про День гідності та свободи, який українці віднині і навіки будуть відзначати 21 листопада".
Нагадаємо, 30 грудня 2011 року президент України Віктор Януковичсвоїм указом скасував День Свободи, який із 2005 року відзначався 22 листопада, у день початку Помаранчевої революції. Водночас Янукович підписав указ, згідно з яким День Свободи було перенесено на інший день, а саме - на 22 січня, коли традиційно відзначався День Соборності на честь проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, що відбувся в 1919 році. Згідно з цим указом, щороку 22 січня держава відзначала День Соборності та Свободи України.
Наприкінці листопада 2013 року відмова української влади від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стала першопричиною виникнення наймасовіших за всю сучасну історію держави протестів. Зокрема, Кабінет міністрів України 21 листопада 2013 року ухвалив рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом, що мала бути підписана на Вільнюському саміті "Східного партнерства" 28-29 листопада.
Після побиття спецпризначенцями "Беркуту" в ніч на 30 листопада 2013 року десятків студентів на Майдані Незалежності в Києві на вулиці міст України вийшли сотні тисяч громадян.
Акції протесту, що тривали з кінця листопада до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше – Революція гідності. У результаті, Янукович у лютому, після масового розстрілу беззбройних громадян на Майдані Незалежності в Києві, втік до Росії.
Понад сто цивільних осіб загиблих під час повалення авторитарного режиму Віктора Януковича взимку 2013-2014 року називають "Небесною сотнею".
За даними Міністерства охорони здоров'я України, починаючи з 18 лютого, в зіткненнях у центрі Києва постраждали 1528 осіб, загинули 106 учасника антиурядових протестів.
Усю повноту влади взяла на себе Верховна Рада України, яка призначила на 25 травня вибори президента України. На цих виборах переміг Порошенко, який 27 червня 2014 року підписав Угоду про асоціацію з ЄС в повному обсязі.
26 жовтня в Україні було обрано нову Верховну Раду – що було однією з вимог учасників Революції гідності.
Український парламент звернувся в Міжнародний кримінальний суд із закликом встановити та притягти до відповідальності вищих посадових осіб України за злочини проти людяності під час мирних акцій протесту громадян, що тривали із 30 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року.
3 квітня голова СБУ Валентин Наливайченко заявив, що антитерористична операція, оголошена колишнім керівництвом країни в лютому, була фактично організацією масових вбивств людей під час акцій протесту в центрі Києва, всю провину за події в СБУ покладають на Віктора Януковича.
Новий генеральний прокурор України Віталій Ярема називає справою номер один розслідування масових вбивств у Києві в лютому 2014 року. Про це він заявив 19 червня на брифінгу в Києві.