пʼятниця, 21 листопада 2014 р.

Сьогодні в Україні відзначають річницю Євромайдану


Сьогодні в Україні відзначають річницю Євромайдану
Сьогодні в Україні відзначають річницю Євромайдану
Сьогодні в Україні відзначають річницю Євромайдану
Сьогодні в Україні відзначають річницю Євромайдану
В Україні сьогодні, 21 жовтня, відзначають День гідності та свободи - рік з початку подій на Майдані Незалежності, коли увечері 21 листопада 2013 р. там зібралися декілька сотень активістів з протестом проти рішення КабмінуМиколи Азарова відкласти підписання угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Незабаром ця акція протесту переросла у всеукраїнську масову і отримала назву "Євромайдан", пишеРБК-Україна.
Сьогодні, згідно з повідомленням прес-служби Української православної церкви Київського патріархату, близько 9:00 глава УПЦ КПФіларет проведе літургію у Михайлівському соборі у Києві з вказаного приводу.
На 10:00 заплановано захід за участю президента України Петра Порошенко: він вшанує пам'ять героїв Небесної сотні на вулиці Інститутській у Києві.
На 14:00 на Михайлівській площі в Києві запланована акція під назвою "Марш гідності", організована самообороною Майдану. Очікується, що по вулицях і площах у Києві, де були сутички активістів з міліцією під час Євромайдану, пройде хід.
На 18:00 на Майдані заплановано так зване "Народне віче".
Це свято було започатковане указом президента України Петра Порошенка 13 листопада 2014 року. Як зазначив глава держави, "Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Мені, як президенту України, залишається лише документально засвідчити це і підписати указ про День гідності та свободи, який українці віднині і навіки будуть відзначати 21 листопада".
Нагадаємо, 30 грудня 2011 року президент України Віктор Януковичсвоїм указом скасував День Свободи, який із 2005 року відзначався 22 листопада, у день початку Помаранчевої революції. Водночас Янукович підписав указ, згідно з яким День Свободи було перенесено на інший день, а саме - на 22 січня, коли традиційно відзначався День Соборності на честь проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, що відбувся в 1919 році. Згідно з цим указом, щороку 22 січня держава відзначала День Соборності та Свободи України.
Наприкінці листопада 2013 року відмова української влади від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стала першопричиною виникнення наймасовіших за всю сучасну історію держави протестів. Зокрема, Кабінет міністрів України 21 листопада 2013 року ухвалив рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом, що мала бути підписана на Вільнюському саміті "Східного партнерства" 28-29 листопада.
Після побиття спецпризначенцями "Беркуту" в ніч на 30 листопада 2013 року десятків студентів на Майдані Незалежності в Києві на вулиці міст України вийшли сотні тисяч громадян.
Акції протесту, що тривали з кінця листопада до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше – Революція гідності. У результаті, Янукович у лютому, після масового розстрілу беззбройних громадян на Майдані Незалежності в Києві, втік до Росії.
Понад сто цивільних осіб загиблих під час повалення авторитарного режиму Віктора Януковича взимку 2013-2014 року називають "Небесною сотнею".
За даними Міністерства охорони здоров'я України, починаючи з 18 лютого, в зіткненнях у центрі Києва постраждали 1528 осіб, загинули 106 учасника антиурядових протестів.
Усю повноту влади взяла на себе Верховна Рада України, яка призначила на 25 травня вибори президента України. На цих виборах переміг Порошенко, який 27 червня 2014 року підписав Угоду про асоціацію з ЄС в повному обсязі.
26 жовтня в Україні було обрано нову Верховну Раду – що було однією з вимог учасників Революції гідності.
Український парламент звернувся в Міжнародний кримінальний суд із закликом встановити та притягти до відповідальності вищих посадових осіб України за злочини проти людяності під час мирних акцій протесту громадян, що тривали із 30 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року.
3 квітня голова СБУ Валентин Наливайченко заявив, що антитерористична операція, оголошена колишнім керівництвом країни в лютому, була фактично організацією масових вбивств людей під час акцій протесту в центрі Києва, всю провину за події в СБУ покладають на Віктора Януковича.
Новий генеральний прокурор України Віталій Ярема називає справою номер один розслідування масових вбивств у Києві в лютому 2014 року. Про це він заявив 19 червня на брифінгу в Києві.

понеділок, 29 вересня 2014 р.

          30 вересня-Всеукраїнський день бібліотек.

















Привітання бібліотекарям у прозі





Шановні колеги! Дорогі друзі!
Прийміть щирі вітання з професійним святом - Днем бібліотек!
Сучасні бібліотеки - справжні центри інтелектуального та духовного життя, одні з самих затребуваних установ культури. Здійснюючи свою просвітницьку місію, вони здатні зіграти найважливішу роль в розвитку освіти, науки і культури, завжди залишаючись гарантом цивілізованості суспільства.
Основою успішних перетворень у бібліотечній справі, в першу чергу, є високий професіоналізм і праця бібліотекарів - хранителів культури і мудрості поколінь.
Шановні працівники бібліотек! Прийміть слова щирої вдячності, поваги і подяки за ваше служіння бібліотечній галузі області, щире бажання зберегти і передати інтелектуальне і духовне багатство.
Бажаю вам доброго здоров'я, оптимізму, благополуччя, нових творчих здобутків і вдячних читачів!













понеділок, 1 вересня 2014 р.

 
              Побажання до 1 вересня .



 Прислухайтесь… за тими от дверима вас чекає школа, а в ній - велика країна знань. Хтось цього року стане лише першовідкривачем, а для когось – це ще один рік продовження пошуків і відкриттів. Є ще й ті з вас, хто вже встиг накопичити великий досвід, знання, вміння, і зробить сьогодні останній першовересневий крок у клас…

Всім вам і кожному ми бажаємо завжди йти тільки уперед: до перемог, до визнання, до світоча своїх мрій! Будьте уважними учнями, щирими друзями та гідними людьми!
Ми (вчителі, уся школа та країна знань) обіцяємо завжди викликати у вас цікавість, підтримувати вас у хвилини невпевненості та допомагати вам підійматися до кожної вашої мети! Яскравої та успішної вам подорожі!
З першим вересня!

середа, 30 липня 2014 р.

понеділок, 28 липня 2014 р.

        

     День хрещення Київської Русі

                                          28 Липня 0988 р. (1026 років тому)

День хрещення Київської Русі


«Благословенний Господь Ісус Христос, що полюбив Руську землю і просвітив її хрещенням святим»
— Повість минулих літ
28 липня — День хрещення Київської Русі. Це свято існує всього кілька років, хоча і прославляє собою подію, що трапилася багато століть тому. Заснування цього свята пов'язано з підписанням 25 липня 2008 року указу президента України Віктора Ющенка «Про День хрещення Київської Русі-України». В указі сказано: «Ураховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості постановляю установити в Україні День хрещення Київської Русі-України, який відзначати щорічно 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі»
Сама історична подія відбулася у 988 році. Вона стала ключовою і вирішальною в подальшому розвитку всієї Київської Русі. Хрещення пов'язують із ім'ям князя Володимира Великого, якого церква визнала святим рівноапостольним. У 983 році військо князя Володимира здійснило похід на ятвягів. Князь захопив Херсонес, який тоді належав Візантійській імперії і зажадав руки Анни, що була сестрою візантійських імператорів Василя і Костянтина. Інакше Володимир Святославович погрожував завоювати Константинополь. Однією з умов шлюбу стало прийняття Володимиром християнства.
Перед хрещенням Володимир раптово осліп, тому Анна вирішила прискорити процес прийняття віри Володимиром, щоб той зцілився. І диво сталося: під час обряду хрещення Володимир прозрів, вигукнувши: «Тепер я побачив Бога Істинного!». Оцінивши всю значущість події, багато людей пішло за князем. А в 988 році була хрещена вся Київська Русь. На її території почали активно зводити православні храми. Один з храмів Володимир Великий побудував в Херсонесі, який повернув Візантії в якості викупу за дружину.
Хрещення Київської Русі
«Боже великий, сотворив небо і землю! Призри на Нови люди сія і дай їм, Господи, відведе Тобі, істинного Бога, якоже уведеша Тя країни християнські, і утверди в них віру праву і несовратну, і мені допоможи, Господи, на супротівнаго ворога, та сподіваємося на Тя і Твою державу, побіжить підступи його!»
— молитва Володимира Великого на честь хрещення Київської Русі

понеділок, 7 липня 2014 р.

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.
Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець, на Буковині – Іван Лопушник.
Але народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами. 
Наші предки святкували Івана Купала 20-22 червня в час літнього сонцестояння: увечері, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.
Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця - Купала і тим самим завершує панування весняного сонця - Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі - найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі - найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. Купала називають Богом плодючості й зображають з відповідними ознаками, що символізують чоловічий початок та запліднюючу силу.
Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.
Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч - від заходу Сонця-Ярила в лоно Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує "сонячне сплетіння".
У надвечір'я дівчата гадають на судженого - кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок - це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують).
Якщо дівчата примушують хлопців (вогонь) зайти за вінком у свою стихію (воду), то після запалення вогню при заході сонця хлопці перестрибують через вогонь спочатку самі, показуючи свою спритність, а потім, як стихне полум'я, у парі з тими дівчатами, вінки яких дістали. Кожен вважає за честь очиститися вогнем, тричі перестрибнувши через багаття. Існують прикмети, пов'язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув - буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум'я - чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною - вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя. Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою).
Хлопці спускають з гори вогняне колесо-сонце (символ літнього сонцевороту) або ж розкручують його на стовпі під загальне пожвавлення і радість.
Коли забави стихають, люди від вогнища запалюють свічки на заготовлених зарання кошиках-віночках і йдуть до річки, щоб пустити їх водою й ушанувати предків. Після цього всі сідають за святкову вечерю, віддаючи шану предкам і молячись за народження літнього сонця Купали.