середа, 30 липня 2014 р.

понеділок, 28 липня 2014 р.

        

     День хрещення Київської Русі

                                          28 Липня 0988 р. (1026 років тому)

День хрещення Київської Русі


«Благословенний Господь Ісус Христос, що полюбив Руську землю і просвітив її хрещенням святим»
— Повість минулих літ
28 липня — День хрещення Київської Русі. Це свято існує всього кілька років, хоча і прославляє собою подію, що трапилася багато століть тому. Заснування цього свята пов'язано з підписанням 25 липня 2008 року указу президента України Віктора Ющенка «Про День хрещення Київської Русі-України». В указі сказано: «Ураховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості постановляю установити в Україні День хрещення Київської Русі-України, який відзначати щорічно 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі»
Сама історична подія відбулася у 988 році. Вона стала ключовою і вирішальною в подальшому розвитку всієї Київської Русі. Хрещення пов'язують із ім'ям князя Володимира Великого, якого церква визнала святим рівноапостольним. У 983 році військо князя Володимира здійснило похід на ятвягів. Князь захопив Херсонес, який тоді належав Візантійській імперії і зажадав руки Анни, що була сестрою візантійських імператорів Василя і Костянтина. Інакше Володимир Святославович погрожував завоювати Константинополь. Однією з умов шлюбу стало прийняття Володимиром християнства.
Перед хрещенням Володимир раптово осліп, тому Анна вирішила прискорити процес прийняття віри Володимиром, щоб той зцілився. І диво сталося: під час обряду хрещення Володимир прозрів, вигукнувши: «Тепер я побачив Бога Істинного!». Оцінивши всю значущість події, багато людей пішло за князем. А в 988 році була хрещена вся Київська Русь. На її території почали активно зводити православні храми. Один з храмів Володимир Великий побудував в Херсонесі, який повернув Візантії в якості викупу за дружину.
Хрещення Київської Русі
«Боже великий, сотворив небо і землю! Призри на Нови люди сія і дай їм, Господи, відведе Тобі, істинного Бога, якоже уведеша Тя країни християнські, і утверди в них віру праву і несовратну, і мені допоможи, Господи, на супротівнаго ворога, та сподіваємося на Тя і Твою державу, побіжить підступи його!»
— молитва Володимира Великого на честь хрещення Київської Русі

понеділок, 7 липня 2014 р.

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.
Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець, на Буковині – Іван Лопушник.
Але народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами. 
Наші предки святкували Івана Купала 20-22 червня в час літнього сонцестояння: увечері, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.
Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця - Купала і тим самим завершує панування весняного сонця - Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі - найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі - найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. Купала називають Богом плодючості й зображають з відповідними ознаками, що символізують чоловічий початок та запліднюючу силу.
Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.
Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч - від заходу Сонця-Ярила в лоно Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує "сонячне сплетіння".
У надвечір'я дівчата гадають на судженого - кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок - це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують).
Якщо дівчата примушують хлопців (вогонь) зайти за вінком у свою стихію (воду), то після запалення вогню при заході сонця хлопці перестрибують через вогонь спочатку самі, показуючи свою спритність, а потім, як стихне полум'я, у парі з тими дівчатами, вінки яких дістали. Кожен вважає за честь очиститися вогнем, тричі перестрибнувши через багаття. Існують прикмети, пов'язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув - буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум'я - чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною - вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя. Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою).
Хлопці спускають з гори вогняне колесо-сонце (символ літнього сонцевороту) або ж розкручують його на стовпі під загальне пожвавлення і радість.
Коли забави стихають, люди від вогнища запалюють свічки на заготовлених зарання кошиках-віночках і йдуть до річки, щоб пустити їх водою й ушанувати предків. Після цього всі сідають за святкову вечерю, віддаючи шану предкам і молячись за народження літнього сонця Купали.

                



четвер, 26 червня 2014 р.

      Відзначення  18-ї річниці Конституції України.

 
 " Конституція-оберіг держави."




      Джерелом права будь-якої держави є Конституція. Її ще називають Основним законом, який закладає підґрунтя організації і діяльності держави та формування у ній громадянського суспільства. Конституція – це своєрідний суспільний договір, у якому народ визначає основні напрямки свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав та свобод громадян у суспільстві.

            Україна свого часу створила першу європейську конституцію – “Пакти й Конституції” Пилипа Орлика. Цей документ було прийнято у м. Бендерах 5 квітня 1710 року. Пилипа Орлика, який 10 років до цього був генеральним писарем та довіреною особою гетьмана Івана Мазепи, у свою чергу, обрали гетьманом України у вигнанні. Одразу ж після свого обрання, він складає проект так званої Бендерської конституції. Цей документ унікальний не лише через сам факт його існування, а й через своє змістове наповнення. Він обмежував гетьманські прерогативи та проголошував політичне і церковне відокремлення України від Росії.

Вагомий внесок у розвиток українського конституціоналізму зробили Універсали Центральної Ради. Якщо I, II та III Універсали виходили з того, що Україна – це автономія у складі федеративної Росії, то IV Універсал, прийнятий 22 січня 1918 року, офіційно проголошував незалежність Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 року Центральною Радою було ухвалено проект Конституції Української Народної Республіки і обрано Михайла Грушевського Президентом УНР. Через історичні обставини, ця Конституція, на жаль, так і не набула чинності.

 Шлях розвитку був іншим і у 1991 році, здобувши державну незалежність, отримали ще один шанс побудувати вільне і демократичне суспільство. І хоч у світовій історії засновником європейського конституціоналізму вважають середньовічну Англію, яка, до речі, й досі не має свого основного закону як кодифікованої конституції (що становить єдиний цілісний документ із внутрішньою структурою), однак, саме українці створили предтечу європейських конституцій.

 Таке ж підґрунтя заклала й сучасна українська Конституція – одна з найдемократичніших у Європі, одна з наймолодших, Конституція що акумулювала в собі найкращі здобутки світового політикуму.

            Саме тому потреба у Конституції України незалежної була передусім як у правовому до­кументі, що у своїх кращих історичних зразках є і актом держави, і символом гро­мадянського суспільства. Діюча нині Конституція України відповідно набрала чинності з дня її ухвалення Верховною Радою України — 28 червня 1996 року.

            Основний закон нової вільної України, насамперед, задекларував ті демократичні перетворення, що відбулися. Він не лише своїм змістом, а самим фактом свого існування перекреслив авторитарне минуле та дав початок новій історії України.        Конституція Українинадає право консолідації суспільства, сприяння розвитку правової культури, утвердження поваги до права в Україні, підвищення рівня правових знань й уміння застосовувати їх на практиці.

 
 





 

четвер, 19 червня 2014 р.

                     "Книга на канікулах."

                          Канікули! Літо – найулюбленіша пора всіх дітей.   Чимало хто мріє про відпочинок коло моря, дехто вирушить у захоплюючі подорожі до давно омріяних міст або місць.
          Але, на жаль, не у кожного є реальна можливість це здійснити, тому закономірно виникають питання: як в рідному селі відпочити з користю, чим зайнятися, адже літній відпочинок дітей – це не бездумне гаяння часу та байдикування. Дозвіллєва функція сучасної бібліотеки з роками набуває все більшого значення.
               Бібліотека має широкі можливості для того, щоб зробити дозвілля дитини не тільки приємним і цікавим, а й змістовним. Саме з метою допомогти дітям спілкуватись, розкривати свої можливості та приховані таланти, відпочивати та розвиватись,у бібліотеці розроблені на період літніх канікул проект «Літо з книгою» під девізом: «Здивувати інформацією. Зачарувати книгою. Розбудити фантазію і творчість».
Бібліотека працює для вас і готова запропонувати цікаві екскурсії, літературні ігри і вікторини. Тут все літо можна брати книги, малювати, гратися і ще багато чого.
               До послуг користувачів книжкові новинки, цікаві виставки, дитячі періодичні видання, цикл дозвіллєвих масових заходів, можливість погратися та поспілкуватися з однолітками в мережі Інтернет.
     


         Саме тому у бібліотеці села Неліпино була проведена літературна гра з дітьми   "Книги на канікулах."   Цікавим було те ,що у грі взяли участь діти ,які приіхали зі сходу України і постійні користувачі бібліотеки.